Видавничо-інформаційний центр «Майстер-десант»: День Татусів.

«Пісня довжиною в життя» Виступ: автора Людмили Лобас, письменниці, педагога. 11.45-12.10

Сторінка Володимира Лобаса у місті блогів проекту «Симфонія здоров’я».

Фільм про Володимира Лобаса.

Людмила Лобас, автор розповідає.
Людмила Лобас, автор розповідає.

Велика частина наукової діяльності Володимира Лобаса була пов’язана з Луганським Національним університетом імені Тараса Шевченка. Він був одним з тих, хто заклав могутню філософську і соціологічну традицію в цьому вузі.

Володимир Хомич народився в селі Пустовіти Хмільникського району Вінницької області 23 вересня 1941 року. Коли в селі стояли фашисти, малий Володя на запитання німецького солдата про місцезнаходження батька відповів, що той «б’є німця». Такими були перші кроки самоствердження особистості Володимира Лобаса.

Навчаючись у Київському державному університеті ім. Т. Шевченка на філософському факультеті (1959-1964р.р.) Володимир Хомич виявив неабиякий хист до вивчення суспільних наук, зокрема досяк перших важливих результатів в аналізі логіки наукового пізнання. Тому і одержав запрошення до аспірантури Інституту філософії. Після трьох років роботи в Луганському педагогічному інституті захистив кандидатську дисертацію (1970 р.), а в 1982 р. докторську дисертацію «Філософський аналіз знакових засобів передачі інформації». Володимир Хомич за роки своєї наукової діяльнасті написав більше 130 друкованих робіт.

В науковому світі прізвище Лобас відоме. Його статті використовують в своїх роботах інші вчені, цитують по необхідності.

Книга В. Х. Лобаса «Семіотичні передумови ефективності управління» (Київ, 1980 р.) стала новим словом у вітчизняній і світовій науці, в якій вперше чітко був сформульований парадокс комунікації і способи його подолання.

З 1987 р. Володимир Хомич жив і працював у Києві, але ніколи не поривав зв’язків з Луганськом. До останніх днів тут у нього залишалися аспіранти. Його учнями є такі відомі луганські аспіранти як Олександр Єрьоменко, Арсентій Атоян, Ілля Кононов, Петро Нєстеров, Ольга Лєвченкова, Андрій Лустенко, Анжеліка Чантурія, Григорій Згінник та інші. Володимир Хомич вважав їх своїми дітьми. В день Всесвітнього Дня Тата якраз і згадали про викладача, який був батьком для аспірантів.

Подорожі.
Подорожі.

 

 

 

 

 

 

 

Присвята Лобасу Володимиру Хомичу. Вірш Наталії Веселицької.
Присвята Лобасу Володимиру Хомичу. Вірш Наталії Веселицької.

В Луганському університеті навчалася Людмила Михайлівна. Всім дівчатам курсу подобався розумний, статний, симпатичний та перспективний викладач філософії. Але однокурсниці зважили сили та зрозуміли, що в них нема шансів, тому що Людмила була кращою в усіх відношеннях. Саме вона стала його дружиною, саме з нею він був щасливим всі роки свого плідного та довгого творчого та натхненного життя.

«Вдячна пам’ять в Серцях оживає!» —
У майбутнє дорога триває
Це любові потужне проміння —
Міцно з’єднує всі покоління.

Хай Серця вдячна пам’ять живить,
Щоб життя на Землі не спинить!
Об’єднаємо спрагу зусиль
Та посилим зв’язок поколінь!

Життєдайним стає майбуття,
Коли вдячністю повне життя.
Бо подяка – Любові коріння –
Мудро зцілює дух покоління!

Сергієнко Михайло Данилович, батько Людмиои Михайлівни Лобас. Нова книга "Благодарю за мир".
Сергієнко Михайло Данилович, батько Людмиои Михайлівни Лобас. Нова книга «Благодарю за мир».

 



Поделиться в соц. сетях

Опубликовать в Google Buzz
Опубликовать в Google Plus
Опубликовать в LiveJournal
Опубликовать в Мой Мир
Опубликовать в Одноклассники
Опубликовать в Яндекс

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Лимит времени истёк. Пожалуйста, перезагрузите CAPTCHA.